женьшень
ЖЕНЬШЕ́НЬ, я, ч. Багаторічна трав’яниста рослина, корінь якої використовується як важливий лікувальний засіб.
Щороку наприкінці літа сотні людей у Північно-Східному Китаї і Північній Кореї йдуть в тайгу шукати чародійний корінь женьшень (Колгоспник Укр., 2, 1956, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- женьшень — женьше́нь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- женьшень — -ю, ч. Багаторічна трав'яниста рослина, корінь якої використовується як важливий лікувальний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- женьшень — женьше́нь (кит. – корінь життя, букв. – людина-корінь) вид трав’янистих рослин роду панакс родини аралієвих. Росте й культивується в СРСР, Китаї, Кореї. Виготовлені з кореня Ж. лікарські препарати застосовують як тонізуючий і загальнозміцнюючий засіб. Словник іншомовних слів Мельничука
- женьшень — Рослина родини аролієвих, поширена в Сх. Азії; листки п'ятипальчасті, квітки дрібні, плід — червона ягода; корінь товстий, розгалужений, використовують в медицині; в Китаї та Кореї вважають панацеєю (корінь життя); підлягає повній охороні. Універсальний словник-енциклопедія