1. Великий тлумачний словник сучасної мови

жерло

жерло́

-а, с.

1》 Передній отвір у стволі артилерійської зброї; дуло.

|| Частина артилерійської зброї у вигляді труби, крізь яку проходить снаряд; ствол.

2》 Вхідний отвір печі.

|| Вихідний отвір димаря, труби і т. ін.

3》 Вузький і глибокий отвір.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жерло — жерло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жерло — [жеирло] -ла, м. (на) -л'і, мн. жерла, жерл два жеирла Орфоепічний словник української мови
  3. жерло — ДУ́ЛО (передній отвір ствола вогнепальної зброї); ЖЕРЛО́ (перев. у гарматі). До його торкнулося холодне дуло нагана (А. Шиян); Гармати простягнули жерла у небо (Н. Рибак). Словник синонімів української мови
  4. жерло — ЖЕРЛО́, а́, с. 1. Передній отвір у стволі артилерійської зброї; дуло. Гармати будуть спрямовані жерлами на Зимовий палац (Коп., Тв., 1953, 521); Поволі з німою погрозою заворушилися гармати: навідники повертали чорні жерла на ціль (Стельмах, Вел. Словник української мови в 11 томах
  5. жерло — Жерло, -ла с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці. Словник української мови Грінченка