жестикуляція

жестикуля́ція

-ї, ж.

Вживання, використання жестів (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жестикуляція — жестикуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. жестикуляція — Жестикуля́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. жестикуляція — ЖЕСТИКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Вживання, використання жестів (у 1 знач.). Чи піднімав він руку, чи кланявся, чи сідав, чи вставав, його жестикуляція, його рух був нешвидкий (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах