жестикуляція
жестикуля́ція
-ї, ж.
Вживання, використання жестів (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жестикуляція — жестикуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- жестикуляція — Жестикуля́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жестикуляція — ЖЕСТИКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Вживання, використання жестів (у 1 знач.). Чи піднімав він руку, чи кланявся, чи сідав, чи вставав, його жестикуляція, його рух був нешвидкий (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах