живомовний

живомо́вний

-а, -е.

Власт., характерний живому мовленню, який уживається в розмові.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живомовний — живомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. живомовний — ЖИВОМО́ВНИЙ, а, е. Власт., характерний живому мовленню, який уживається в розмові. Т. Г. Шевченко з’єднав усе краще, все життєздатне в старій літературній мові, насамперед живомовні, історичні, а найбільше пафосні, високі елементи з живим... Словник української мови в 11 томах