житлобудівництво

житлобудівни́цтво

-а, с.

Спорудження жител.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. житлобудівництво — житлобудівни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. житлобудівництво — ЖИТЛОБУДІВНИ́ЦТВО, а, с. Будівництво жител. Вивчаючи історію поселення і житла.., етнограф виявляє способи місцевого використання народних традицій як у минулому, так і в сучасному житлобудівництві (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 87). Словник української мови в 11 томах