1. Великий тлумачний словник сучасної мови

жовтяк

жовтя́к

-а, ч.

1》 Переспілий огірок, що має жовту шкірку.

2》 перен., розм. Про худу, виснажену хвору людину, яка має бліде з жовтизною обличчя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Жовтяк — Жовтя́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. жовтяк — див. жовтий; слабий Словник синонімів Вусика
  3. жовтяк — ЖОВТЯ́К, а́, ч. 1. Переспілий огірок, що має жовту шкірку. — Огірок дай, та не жовтяк, а тверденький, і хліба кусень вріж (Шиян, Баланда, 1957, 89); *У порівн. Краска де й ділася — жовта, жовта стала Уляна, як жовтяк (Мирний, І, 1954, 301). 2. перен. Словник української мови в 11 томах