жування

жува́ння

-я, с.

Дія за знач. жувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жування — жува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жування — ЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жува́ти. Він щось дожовував і крізь жування проказав: — Ідіть до хати чай пити (Досв., Вибр., 1959, 58); У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд., 1957, 146). Словник української мови в 11 томах