жування
жува́ння
-я, с.
Дія за знач. жувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жування — жува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- жування — ЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жува́ти. Він щось дожовував і крізь жування проказав: — Ідіть до хати чай пити (Досв., Вибр., 1959, 58); У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд., 1957, 146). Словник української мови в 11 томах