жуйний
жу́йний
-а, -е.
1》 Який жує жуйку (у 2 знач.).
2》 у знач. ім. жуйні, -них, мн. Тварини підряду парнокопитних, які жують жуйку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жуйний — жу́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- жуйний — ЖУ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який жує жуйку (у 2 знач.). За останні роки вивчено роль передшлункового травлення в обміні речовин у жуйних тварин (Наука.., 7, 1958, 34). 2. у знач. ім. жу́йні, них, мн. Тварини підряду парнокопитних, які жують жуйку. Словник української мови в 11 томах