жуйний

ЖУ́ЙНИЙ, а, е.

1. Який жує жуйку (у 2 знач.).

За останні роки вивчено роль передшлункового травлення в обміні речовин у жуйних тварин (Наука.., 7, 1958, 34).

2. у знач. ім. жу́йні, них, мн. Тварини підряду парнокопитних, які жують жуйку.

В травленні у жуйних, як відомо, беруть участь мікроорганізми (Соц. твар., 1, 1956, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жуйний — жу́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жуйний — -а, -е. 1》 Який жує жуйку (у 2 знач.). 2》 у знач. ім. жуйні, -них, мн. Тварини підряду парнокопитних, які жують жуйку. Великий тлумачний словник сучасної мови