жупанець

жупане́ць

-нця, ч.

Пестл. до жупан.

|| зневажл. Те саме, що жупан.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жупанець — жупане́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жупанець — Жупане́ць, -нця́; -панці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. жупанець — ЖУПАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до жупа́н. Посадили Морозенка на мальованій лавці: Зняли, зняли з Морозенка шовкові жупанці (Думи.., 1941, 193); Марина була в високих з халявками чобітках, на плечах жупанець синього сукна на зборках (Смолич, Реве та стогне.. Словник української мови в 11 томах
  4. жупанець — Жупанець, -нця м. Кафтанишко. Жупанець на йому блакитної китайки, ледаченький. О. 1862. IX. 60. Словник української мови Грінченка