жупанець
жупане́ць
-нця, ч.
Пестл. до жупан.
|| зневажл. Те саме, що жупан.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жупанець — жупане́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- жупанець — Жупане́ць, -нця́; -панці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жупанець — ЖУПАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до жупа́н. Посадили Морозенка на мальованій лавці: Зняли, зняли з Морозенка шовкові жупанці (Думи.., 1941, 193); Марина була в високих з халявками чобітках, на плечах жупанець синього сукна на зборках (Смолич, Реве та стогне.. Словник української мови в 11 томах
- жупанець — Жупанець, -нця м. Кафтанишко. Жупанець на йому блакитної китайки, ледаченький. О. 1862. IX. 60. Словник української мови Грінченка