журливість

журли́вість

-вості, ж.

Властивість за знач. журливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журливість — журли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. журливість — Журли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. журливість — ЖУРЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. журли́вий. В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості (Н.-Лев., IV, 1956, 107). Словник української мови в 11 томах
  4. журливість — Журливість, -вости ж. Склонность къ грусти, печали. Желех. Словник української мови Грінченка