1. Словник української мови в 11 томах

журливість

ЖУРЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. журли́вий.

В її голосі почулася дрижача жалісна нотка, бо в її вдачі було багато природженої журливості (Н.-Лев., IV, 1956, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журливість — журли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. журливість — -вості, ж. Властивість за знач. журливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. журливість — Журли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. журливість — Журливість, -вости ж. Склонность къ грусти, печали. Желех. Словник української мови Грінченка