журчання

журча́ння

-я, с.

Дія за знач. журчати і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журчання — журча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. журчання — ЖУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. журча́ти і звуки, утворювані цією дією. Протікала, немов проціджувалася, вода, тихим журчанням доповнюючи заворожливий шепіт очеретів (Ле, Опов. та нариси, 1950, 41). Словник української мови в 11 томах