журчання
журча́ння
-я, с.
Дія за знач. журчати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- журчання — журча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- журчання — ЖУРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. журча́ти і звуки, утворювані цією дією. Протікала, немов проціджувалася, вода, тихим журчанням доповнюючи заворожливий шепіт очеретів (Ле, Опов. та нариси, 1950, 41). Словник української мови в 11 томах