заарештований
заарешто́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до заарештувати.
|| заарештовано, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. заарештований, -ного, ч.; заарештована, -ної, ж. Той (та), хто перебуває під арештом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заарештований — заарешто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- заарештований — див. арештант; невільник Словник синонімів Вусика
- заарештований — Заарешто́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заарештований — ЗААРЕШТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заарештува́ти. Нікому не дивно було почути, як у холодній верещать заарештовані баби (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах