1. Великий тлумачний словник сучасної мови

забарно

заба́рно

Присл. до забарний 2).

|| у знач. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забарно — заба́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. забарно — див. поволі Словник синонімів Вусика
  3. забарно — ЗАБА́РНО. Присл. до забарни́й 2. Ніби й поспішає жінка, а справа посувається забарно (Мушк., Серце.., 1962, 266); // у знач. присудк. сл. — Може, у вас список книжок є? Бо кожну книжку виймати з шафи та розглядати — що воно та до чого, — дуже забарно (Мирний, IV, 1955, 371). Словник української мови в 11 томах
  4. забарно — Забарно нар. Медлительно. Словник української мови Грінченка