забиватися

забива́тися

-аюся, -аєшся, недок., забитися, -б'юся, -б'єшся, док.

1》 Залізати, ховатися куди-небудь.

|| тільки 3 ос. Проникати, потрапляти куди-небудь (про куряву, сніг і т. ін.).

2》 Заходити, заїжджати куди-небудь далеко; опинятися десь (часто випадково).

3》 тільки 3 ос. Наповнюватися чим-небудь, що перешкоджає дії, функціонуванню і т. ін.; засмічуватися, закупорюватися.

4》 тільки док. Ударившись об щось, ушкодити яку-небудь частину тіла, відчути біль; побитися.

5》 тільки док., розм. Позбавити себе життя; убитися.

6》 тільки док. Почати битися (у 1, 7, 8 знач.).

|| перен. Почати виявлятися; з'явитися (про усмішку, переляк і т. ін.).

7》 тільки недок. Пас. до забивати 1), 2), 5), 7).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забиватися — забива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забиватися — дух займа́ється (забива́ється, затина́ється і т. ін.) / зайня́вся (заби́вся, затну́вся і т. ін.) в кого, кому і без додатка. Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  3. забиватися — НАБИ́ТИСЯ (про бруд, пил, сніг і т. ін. — проникнувши куди-небудь, заповнити собою), НАЛІ́ЗТИ, ЗАБИ́ТИСЯ. — Недок.: набива́тися, нала́зити (наліза́ти), забива́тися. П'яту ось пробив (Гнат), бруду набилося (К. Словник синонімів української мови
  4. забиватися — ЗАБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАБИ́ТИСЯ, б’ю́ся, б’є́шся, док. 1. Залізати, ховатися куди-небудь. — Цур мене! цур! — шептав Яків і забивався дужче у темний куток (Мирний, І, 1954, 209); Василинка забивається головою батькові під руку... Словник української мови в 11 томах