1. Великий тлумачний словник сучасної мови

забивати

забива́ти

-аю, -аєш, недок., забити, -б'ю, -б'єш, док.

1》 перех. Б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь; вбивати.

|| Ударами, різкими поштовхами вганяти, заганяти куди-небудь.

2》 перех. Прибиваючи дошки, щити і т. ін., закривати наглухо отвір, прохід і т. ін.

3》 перех., розм. Заповнювати що-небудь цілком.

|| безос.

|| Вставляючи, вбиваючи, всовуючи що-небудь, заповнювати, закривати отвір, щілину і т. ін.

|| Наповнювати що-небудь, перешкоджаючи його дії, функціонуванню і т. ін.

4》 перев. док., перех. Внаслідок удару ушкодити яку-небудь частину тіла; побити.

5》 перех. Позбавляти життя, убивати кого-небудь.

|| Убивати на м'ясо (на бойні, під час полювання і т. ін. – тварин).

Забивати дух — а) позбавляти можливості вільно дихати; б) (безос.) утруднюється, припиняється дихання (від бігу, швидкої їзди, хвилювання і т. ін.).

6》 перех., перен. Доводити до отупіння, позбавляти здатності чинити опір; затуркувати.

7》 перех., розм. Перевищувати, перевершувати за силою, кількістю, ростом і т. ін.; заглушувати.

|| перев. чим. Позбуватися чого-небудь.

8》 перех., розм. Гасити різкими рухами, ударами (вогонь).

9》 тільки 3 ос., неперех., розм. Проникати, потрапляти куди-небудь (про дощ, сніг і т. ін.).

10》 тільки док., неперех. Почати бити (у 1, 5, 6, 9, 10 знач.). Забити тривогу.

11》 перех. Док. до бити 8), 14).

12》 жарг. Зарезервовувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забивати — забива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забивати — див. різати Словник синонімів Вусика
  3. забивати — (у землю) вбивати; (дошками) зашивати, закривати; (мотлохом) заповнювати, захаращувати, загачувати; (худобу) убивати; (голову) обтяжувати, перевантажувати, (дитину) затуркувати; (у кайдани) кувати, заковувати; (снігом) замітати, засипати... Словник синонімів Караванського
  4. забивати — Забивати, бити, збивати, зчиняти, здіймати, зняти «У селі забили тривогу»; «В артілі забили сполох», — читаємо в сучасних оповіданнях, і нам ясно, що краще було б авторам підшукати інші дієслова замість забити, що має багато значень. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. забивати — забива́ти : ◊ забива́ти ба́ки (ба́кі) → баки ◊ забива́ти цвя́хи → цвях Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. забивати — вбива́ти (забива́ти) / вби́ти (заби́ти) клин між ким, кому і без додатка. Роз’єднувати, сварити кого-небудь між собою. — Спить і уві сні бачить, як нашу дружбу порушити, клин між нами вбити (В. Фразеологічний словник української мови
  7. забивати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. забивати — Забива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. забивати — ЗАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док. 1. перех. Б’ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь; вбивати. Кілочки в землю забивали, На знак, де військові стоять (Котл. Словник української мови в 11 томах