забивати
забива́ти :
◊ забива́ти ба́ки (ба́кі) → баки
◊ забива́ти цвя́хи → цвях
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забивати — забива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- забивати — див. різати Словник синонімів Вусика
- забивати — (у землю) вбивати; (дошками) зашивати, закривати; (мотлохом) заповнювати, захаращувати, загачувати; (худобу) убивати; (голову) обтяжувати, перевантажувати, (дитину) затуркувати; (у кайдани) кувати, заковувати; (снігом) замітати, засипати... Словник синонімів Караванського
- забивати — Забивати, бити, збивати, зчиняти, здіймати, зняти «У селі забили тривогу»; «В артілі забили сполох», — читаємо в сучасних оповіданнях, і нам ясно, що краще було б авторам підшукати інші дієслова замість забити, що має багато значень. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- забивати — -аю, -аєш, недок., забити, -б'ю, -б'єш, док. 1》 перех. Б'ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь; вбивати. || Ударами, різкими поштовхами вганяти, заганяти куди-небудь. 2》 перех. Прибиваючи дошки, щити і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забивати — вбива́ти (забива́ти) / вби́ти (заби́ти) клин між ким, кому і без додатка. Роз’єднувати, сварити кого-небудь між собою. — Спить і уві сні бачить, як нашу дружбу порушити, клин між нами вбити (В. Фразеологічний словник української мови
- забивати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- забивати — Забива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забивати — ЗАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док. 1. перех. Б’ючи по якомусь предмету, вганяти, заглиблювати в що-небудь; вбивати. Кілочки в землю забивали, На знак, де військові стоять (Котл. Словник української мови в 11 томах