забобони

забобо́ни

-ів, мн. (одн. забобон, -у, ч.).

1》 Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди.

|| Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь.

|| Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.

2》 Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забобони — (віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство. Словник синонімів Полюги
  2. забобони — ЗАБОБОНИ – ПЕРЕСУДИ – МАРНОВІРСТВО Забобони, -ів, мн., рідше одн. забобон, -у. 1. Віра в існування надприродних сил, у долю, віщування, прикмети тощо. Літературне слововживання
  3. забобони — мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди. Словник синонімів Караванського
  4. забобони — Забобо́ни, -нів, -нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. забобони — ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобо́н, у, ч.), 1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Словник української мови в 11 томах
  6. забобони — Забобони, -нів м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. Словник української мови Грінченка