забобони
забобо́ни
-ів, мн. (одн. забобон, -у, ч.).
1》 Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди.
|| Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь.
|| Передсуд, що ґрунтується на такій вірі.
2》 Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств населення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забобони — (віра в неіснуюче) мн. передсуди, марновірство. Словник синонімів Полюги
- забобони — ЗАБОБОНИ – ПЕРЕСУДИ – МАРНОВІРСТВО Забобони, -ів, мн., рідше одн. забобон, -у. 1. Віра в існування надприродних сил, у долю, віщування, прикмети тощо. Літературне слововживання
- забобони — мн., упередження, кн. марновірство, бар. передсуди. Словник синонімів Караванського
- забобони — Забобо́ни, -нів, -нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забобони — ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобо́н, у, ч.), 1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Словник української мови в 11 томах
- забобони — Забобони, -нів м. мн. Суевѣрія, различныя суевѣрныя примѣты. Сим. 188. К. ПС. 120. Словник української мови Грінченка