1. Великий тлумачний словник сучасної мови

забобонний

забобо́нний

-а, -е.

1》 Який вірить у забобони (у 1 знач.); схильний до забобонів.

2》 Оснований на забобонах (у 1 знач.), викликаний забобонами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забобонний — забобо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. забобонний — ЗАБОБО́ННИЙ (який вірить у забобони), МАРНОВІ́РНИЙ. Коли б він був забобонний, він повірив би, що це сталося не з волі випадку, а не інакше, як з веління його судьби (О. Словник синонімів української мови
  3. забобонний — Забобо́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. забобонний — ЗАБОБО́ННИЙ, а, е. 1. Який вірить у забобони (у 1 знач.); схильний до забобонів. Арсен не був забобонним, але чомусь відразу подумав, що його чекає невдача (Дмит., Розлука, 1957, 241). 2. Оснований на забобонах (у 1 знач.), викликаний забобонами. Словник української мови в 11 томах
  5. забобонний — Забобо́нний, -а, -е Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних. К. ПС. 81. Словник української мови Грінченка