1. Великий тлумачний словник сучасної мови

забобонник

забобо́нник

-а, ч., розм.

Той, хто вірить у забобони (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забобонник — забобо́нник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. забобонник — ЗАБОБО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто вірить у забобони (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах