1. Словник української мови в 11 томах

забобонник

ЗАБОБО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто вірить у забобони (у 1 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забобонник — забобо́нник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. забобонник — -а, ч., розм. Той, хто вірить у забобони (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови