забобонник

забобо́нник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забобонник — -а, ч., розм. Той, хто вірить у забобони (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. забобонник — ЗАБОБО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто вірить у забобони (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах