забобонник
забобо́нник
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забобонник — -а, ч., розм. Той, хто вірить у забобони (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- забобонник — ЗАБОБО́ННИК, а, ч., розм. Той, хто вірить у забобони (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах