забрехати

Значення в інших словниках

1. забрехати — забреха́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. забрехати — ЗАБРЕХА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., розм. Почати брехати (у 2 знач.); загавкати. Якраз тоді саме за хатою коло воріт забрехав Барбос, неначе на вовка, а не на чоловіка (Н.-Лев., І, 1956, 86); Забрехав же, грюкнули двері (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 522). Словник української мови в 11 томах
3. забрехати — Забреха́ти, -шу́, -шеш гл. Залаять (о собакахъ). От же собака забрехала. Кв. 259. Собаки забрехали. Всі в хаті кинулись до вікон. Левиц. Пов. 203. Словник української мови Грінченка