забрьоханий

забрьо́ханий

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до забрьохати.

|| у знач. прикм. Який забрьохався.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрьоханий — забрьо́ханий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. забрьоханий — див. брудний Словник синонімів Вусика
  3. забрьоханий — ЗАБРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до забрьо́хати. На порозі несподівано виріс блідий, весь забрьоханий сиваською багнюкою боєць-телефоніст (Гончар, II, 1959, 426); Промоклий до нитки, з забрьоханими чобітьми, втомлений і змарнілий... Словник української мови в 11 томах