забрьоханий
забрьо́ханий
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до забрьохати.
|| у знач. прикм. Який забрьохався.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забрьоханий — забрьо́ханий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- забрьоханий — див. брудний Словник синонімів Вусика
- забрьоханий — ЗАБРЬО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до забрьо́хати. На порозі несподівано виріс блідий, весь забрьоханий сиваською багнюкою боєць-телефоніст (Гончар, II, 1959, 426); Промоклий до нитки, з забрьоханими чобітьми, втомлений і змарнілий... Словник української мови в 11 томах