1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заверещати

завереща́ти

-щу, -щиш, док., розм.

1》 Почати верещати, пронизливо, різко кричати, пищати, вищати.

2》 перен. Почати видавати різкі пронизливі звуки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заверещати — завереща́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. заверещати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. заверещати — Завереща́ти, -верещу́, -верещи́ш, -ща́ть; заверещи́, -щі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заверещати — ЗАВЕРЕЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., розм. 1. Почати верещати, пронизливо, різко кричати, пищати, вищати. — Ой павук!.. Ой лишенько! — заверещала Марта (Н.-Лев., III, 1956, 119); Отець Кабанович.. Словник української мови в 11 томах
  5. заверещати — Заверещати, -щу, -щи́ш гл. Громко и рѣзко закричать. Як увійшла в хату, як заверещить, як засичить! Левиц. Пов. 343. Словник української мови Грінченка