завилювати

Значення в інших словниках

1. завилювати — зави́лювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. завилювати — див. лестити Словник синонімів Вусика
3. завилювати — ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
4. завилювати — ЗАВИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Те саме, що підле́щуватися. Вгодований економ, що весь час вертиться і завилює тут перед пані, запозирливо дивиться по черзі на панну й юнака (Вас., II, 1959, 59). Словник української мови в 11 томах
5. завилювати — Завилювати, -люю, -єш гл. Заискивать, вилять передъ кѣмъ нибудь. Словник української мови Грінченка