1. Великий тлумачний словник сучасної мови

завирувати

завирува́ти

-ує, док.

1》 Почати вирувати, утворювати вир.

|| безос.

2》 перен. Почати бурхливо рухатися великою масою.

|| Почати проявляти збудження, неспокій і т. ін. швидкими рухами, криками.

|| Почати буяти, виявлятися на повну силу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завирувати — завирува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. завирувати — кров кипи́ть (закипа́є, виру́є і т. ін.) / закипі́ла (завирува́ла) (у жи́лах (у скро́нях)) у кому, у кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані сильного збентеження, гніву, обурення і т. ін. Темної ночі припадали вони до синовніх могил.. Фразеологічний словник української мови
  3. завирувати — ЗАВИРУВА́ТИ, у́є, док. 1. Почати вирувати, утворювати вир. Від Дніпра зривався й усе дужчав вітер, біля самих ніг Святослава.. завирувала, вдарила хвилею вода (Скл., Святослав, 1959, 295); // безос. Лило як з відра.. Словник української мови в 11 томах