1. Великий тлумачний словник сучасної мови

завислий

зави́слий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зависнути.

2》 прикм. Те саме, що суспендований.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завислий — зави́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. завислий — ЗАВИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до зави́снути. Війська, залишаючи завислих на дротах убитих, змушені були відійти назад у степ (Гончар, II, 1959, 402); Він знов упав на крісло і затрясся, як кедр, завислий над кручею, від подиху бурі (Гжицький... Словник української мови в 11 томах