завислий

ЗАВИ́СЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до зави́снути.

Війська, залишаючи завислих на дротах убитих, змушені були відійти назад у степ (Гончар, II, 1959, 402);

Він знов упав на крісло і затрясся, як кедр, завислий над кручею, від подиху бурі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 341).

2. прикм. Те саме, що суспендо́ваний.

Кров являє собою прозору рідину — кров’яну плазму, в якій в завислому стані перебуває безліч кров’яних клітин — червоних і білих тілець (Метод. викл. анат.., 1955, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завислий — зави́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. завислий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до зависнути. 2》 прикм. Те саме, що суспендований. Великий тлумачний словник сучасної мови