завихрити

зави́хри́ти

I див. завихрювати I.

II див. завихрювати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завихрити — зави́хри́ти 1 дієслово доконаного виду про вітер зави́хри́ти 2 дієслово доконаного виду про волосся Орфографічний словник української мови
  2. завихрити — ЗАВИ́ХРИ́ТИ¹ див. зави́хрювати¹. ЗАВИ́ХРИ́ТИ² див. зави́хрювати². Словник української мови в 11 томах
  3. завихрити — Завихри́ти, -рю́, -ри́ш гл. Поднять шумъ. Поки нема його, то й тихо, а як прийшов, так і завихрив. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка