заволочений

заволо́чений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заволокти 1).

|| заволочено, безос. присудк. сл.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заволочити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заволочений — заволо́чений 1 дієприкметник закритий хмарами, димом тощо заволо́чений 2 дієприкметник розпушений бороною Орфографічний словник української мови
  2. заволочений — ЗАВОЛО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заволокти́ 1. Вогонь.. вертався докінчувати знищення на зайнятій, тепер уже чорній, заволоченій димами території (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 78); В заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки (Рибак... Словник української мови в 11 томах