завіт
заві́т
-у, ч.
1》 уроч. Заповіт, настанова, порада, побажання, дані наступним поколінням або послідовникам.
2》 В іудейській та християнських релігіях – своєрідна форма взаємовідносин між Богом і людьми.
Ламати завіти — не дотримуватися чого-небудь.
3》 рідко. Обіцянка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завіт — заві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- завіт — Заповіт, настанова, заповідь; Р. обіцянка, порада, побажання. Словник синонімів Караванського
- завіт — Заповіт Словник чужослів Павло Штепа
- завіт — ЗАПОВІ́Т (розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті; передсмертна воля; настанова, наказ послідовникам чи нащадкам), ДУХІВНИ́ЦЯ, ТЕСТАМЕ́НТ рідше, ЗАВІ́Т уроч. — Про який же скарб говорив батько?... Словник синонімів української мови
- завіт — ЗАВІ́Т, у, ч. 1. уроч. Заповіт, настанова, порада, побажання, дані наступним поколінням або послідовникам. Поблагословив [господар] її та знов питає: —А що, доню, пам’ятатимеш мій завіт тобі?... Словник української мови в 11 томах
- завіт — Завіт, -та и -ту м. Завѣтъ. Єв. Мр. XIV. 24. Ковчег завіта. Чуб. III. 340. А що, доню, пам'ятаєги мій завіт тобі? МВ. Словник української мови Грінченка