1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зав'язок

за́в'язок

-зку, ч.

1》 Те саме, що зав'язь.

У зав'язку — на самому початку.

2》 перен., чого.Початок, основа чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зав'язок — за́в'язок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зав'язок — див. брунька Словник синонімів Вусика
  3. зав'язок — ЗА́В'ЯЗЬ (частина квітки, в якій утворюється плід; маленький, недостиглий плід), ЗА́В'ЯЗОК, В'ЯЗЬ, ЗЕЛЕНО́ЧОК діал., СУ́В'ЯЗЬ рідко. Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш (Я. Качура); Маленька фіалка мала два пуп'янки і молодий зав'язок насіння (Н. Словник синонімів української мови
  4. зав'язок — За́в'язок, -вку м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14. Словник української мови Грінченка