зав'язь
за́в'язь
-і, ж.
1》 Нижня здута частина маточки у квітці, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід. Іти у зав'язь.
2》 збірн. Маленькі, недостиглі плоди.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зав'язь — за́в'язь 1 іменник жіночого роду потовщена нижня частина маточки квітки, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід за́в'язь 2 іменник жіночого роду маленькі, недостиглі плоди збірн. Орфографічний словник української мови
- зав'язь — див. брунька Словник синонімів Вусика
- зав'язь — Зав'язок, зародок; П. початок, основа. Словник синонімів Караванського
- зав'язь — див. ембріон, бутон Словник чужослів Павло Штепа
- зав'язь — Потовщена нижня частина маточки квітки; всередині містить один або кілька зачатків; після запліднення з. перетворюється на плід. Універсальний словник-енциклопедія
- зав'язь — ВУ́ЗОЛ (затягнута петля на мотузку, шнурку і т. ін.), ЗАВ'Я́ЗЬ, ГУДЗЬ (ГУДЗ) діал. Він.. спритними рухами зав'язав вузол (Д. Ткач); А Хома на мотузку ґудзі собі в'яже (С. Руданський); Під горлом — великий, завбільшки з кулак, ґудз яскравого галстука (Є. Словник синонімів української мови