зав'язь
за́в'язь 1
іменник жіночого роду
потовщена нижня частина маточки квітки, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід
за́в'язь 2
іменник жіночого роду
маленькі, недостиглі плоди
збірн.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зав'язь — див. брунька Словник синонімів Вусика
- зав'язь — Зав'язок, зародок; П. початок, основа. Словник синонімів Караванського
- зав'язь — -і, ж. 1》 Нижня здута частина маточки у квітці, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід. Іти у зав'язь. 2》 збірн. Маленькі, недостиглі плоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зав'язь — див. ембріон, бутон Словник чужослів Павло Штепа
- зав'язь — Потовщена нижня частина маточки квітки; всередині містить один або кілька зачатків; після запліднення з. перетворюється на плід. Універсальний словник-енциклопедія
- зав'язь — ВУ́ЗОЛ (затягнута петля на мотузку, шнурку і т. ін.), ЗАВ'Я́ЗЬ, ГУДЗЬ (ГУДЗ) діал. Він.. спритними рухами зав'язав вузол (Д. Ткач); А Хома на мотузку ґудзі собі в'яже (С. Руданський); Під горлом — великий, завбільшки з кулак, ґудз яскравого галстука (Є. Словник синонімів української мови