1. Словник синонімів української мови

зав'язь

ВУ́ЗОЛ (затягнута петля на мотузку, шнурку і т. ін.), ЗАВ'Я́ЗЬ, ГУДЗЬ (ГУДЗ) діал. Він.. спритними рухами зав'язав вузол (Д. Ткач); А Хома на мотузку ґудзі собі в'яже (С. Руданський); Під горлом — великий, завбільшки з кулак, ґудз яскравого галстука (Є. Гуцало).

ЗА́В'ЯЗЬ (частина квітки, в якій утворюється плід; маленький, недостиглий плід), ЗА́В'ЯЗОК, В'ЯЗЬ, ЗЕЛЕНО́ЧОК діал., СУ́В'ЯЗЬ рідко. Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш (Я. Качура); Маленька фіалка мала два пуп'янки і молодий зав'язок насіння (Н. Кобринська); Старий підходить до озера, на якому ворушаться надвечірні дукати сонця і перша в'язь молоденької.. ряски (М. Стельмах); Ти ще малий, тобі ще довго йти На шлях людський, де гори й повороти. Ти сув'язь цвіту, а не плід. Ти ще, як тінь, а не важучий слід (А. Малишко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зав'язь — за́в'язь 1 іменник жіночого роду потовщена нижня частина маточки квітки, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід за́в'язь 2 іменник жіночого роду маленькі, недостиглі плоди збірн. Орфографічний словник української мови
  2. зав'язь — див. брунька Словник синонімів Вусика
  3. зав'язь — Зав'язок, зародок; П. початок, основа. Словник синонімів Караванського
  4. зав'язь — -і, ж. 1》 Нижня здута частина маточки у квітці, в якій після запилення насінних зачатків утворюється плід. Іти у зав'язь. 2》 збірн. Маленькі, недостиглі плоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зав'язь — див. ембріон, бутон Словник чужослів Павло Штепа
  6. зав'язь — Потовщена нижня частина маточки квітки; всередині містить один або кілька зачатків; після запліднення з. перетворюється на плід. Універсальний словник-енциклопедія