1. Великий тлумачний словник сучасної мови

загвіздок

за́гвіздок

-дка, ч.

Стрижень, кілочок або цвях, який закладається в отвір на кінці осі, болта і т. ін. для закріплення певних деталей; заколесник (на колесі).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загвіздок — за́гвіздок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. загвіздок — ЗА́ГВІЗДОК, дка, ч. Стрижень, кілочок або цвях, який закладається в отвір па кінці осі, болта і т. ін. для закріплення певних деталей; заколесник (на колесі). — А, борони боже, часом серед степу трісне вісь або поламається загвіздок. Словник української мови в 11 томах
  3. загвіздок — Загвіздок, -дка м. 1) Въ продѣтомъ сквозь отверстіе концѣ (болта, бруска и пр.) колышекъ пли гвоздь, препятствующій концу обратно выдвинуться изъ отверстія. Напр. Словник української мови Грінченка