1. Великий тлумачний словник сучасної мови

загоряти

загоря́ти

-яю, -яєш і загорати, -аю, -аєш, недок., загоріти, -рю, -риш, док.

1》 Набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння.

|| Присмалюватися на сонці (про рослини).

2》 тільки недок., перен., розм. Марнувати, гаяти час; перебувати у вимушеній бездіяльності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загоряти — загоря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загоряти — ЗАСМАГА́ТИ (набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру), ЗАГОРЯ́ТИ (ЗАГОРА́ТИ), СМА́ГНУТИ, СМАГЛЯ́ВІТИ, ОБГОРЯ́ТИ підсил., ЗАСМА́ЖУВАТИСЯ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  3. загоряти — ЗАГОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ЗАГОРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Набувати засмаги, ставати смуглявим під дією сонячного проміння. Словник української мови в 11 томах
  4. загоряти — Загоря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Грин. III. 180. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив. н. п. Словник української мови Грінченка