загрубілий
загрубі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до загрубіти.
2》 у знач. прикм., перен. Який став грубим, байдужим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загрубілий — загрубі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- загрубілий — НЕЧУ́ЛИЙ (позбавлений чуйності, душевності, теплоти в ставленні до інших), НЕЧУ́ЙНИЙ, НЕЧУТЛИ́ВИЙ рідше, СУХИ́Й підсил., ЧЕ́РСТВИЙ підсил.; ТОВСТОШКІ́РИЙ (ТОВСТОШКУ́РИЙ) розм. (якого нічим не можна пройняти); БЕЗДУ́ШНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, КАМ'ЯНИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
- загрубілий — ЗАГРУБІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до загрубі́ти. В довгому піджаці, в мужичих чоботях, з загрубілими мозолястими руками він дуже нагадував якого-небудь діда-пасічника (Вас., І, 1959, 141); Загрубілий від давності й зажовклий папір. Словник української мови в 11 томах