1. Великий тлумачний словник сучасної мови

загугнявити

загугня́вити

-влю, -виш; мн. загугнявлять; док., розм.

Почати гугнявити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загугнявити — загугня́вити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. загугнявити — ЗАГУГНЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. загугня́влять; док., розм. Почати гугнявити. Варивон змовницьки підморгнув Дмитрові волохатою бровою і низько, точнісінько, як їхній дячок, загугнявив: — Господу помо-о-о-лимся! (Стельмах, II, 1962, 271). Словник української мови в 11 томах