загугнявити
ЗАГУГНЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. загугня́влять; док., розм. Почати гугнявити.
Варивон змовницьки підморгнув Дмитрові волохатою бровою і низько, точнісінько, як їхній дячок, загугнявив: — Господу помо-о-о-лимся! (Стельмах, II, 1962, 271).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загугнявити — загугня́вити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- загугнявити — -влю, -виш; мн. загугнявлять; док., розм. Почати гугнявити. Великий тлумачний словник сучасної мови