загул
загу́л
-у, ч., розм., рідко.
Тривала пиятика, гульня.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загул — загу́л іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- загул — [загул] -лу, м. (ў) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
- загул — ЗАГУ́Л, у, ч., розм., рідко. Тривала пиятика, гульня. Раз в загулі.. побився він об заклад з одним приятелем, що на п’ятнадцять ступенів попаде з пістоля в копійку (Збірник про Кроп., 1955, 23). Словник української мови в 11 томах