1. Орфоепічний словник української мови

загул

загу́л

[загул]

-лу, м. (ў) -л'і, мн. -лие, -л'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загул — загу́л іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. загул — -у, ч., розм., рідко. Тривала пиятика, гульня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загул — ЗАГУ́Л, у, ч., розм., рідко. Тривала пиятика, гульня. Раз в загулі.. побився він об заклад з одним приятелем, що на п’ятнадцять ступенів попаде з пістоля в копійку (Збірник про Кроп., 1955, 23). Словник української мови в 11 томах