загублений

загу́блений

[загублеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загублений — загу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. загублений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до загубити. || у знач. прикм. || загублено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який загубився, пропав, зник. 3》 у знач. прикм. Непомітний на тлі або серед чого-небудь. 4》 у знач. прикм. Самотній, усіма забутий, покинутий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загублений — ЗАГУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до загуби́ти. Розуму палата, та ключ від неї загублений (Укр.. присл.., 1955, 250); Зв’язані кури тріпотіли у кошиках, виривалися з них, падали на тротуари і били крилами об камінь.. Словник української мови в 11 томах