загублений
загу́блений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до загубити.
|| у знач. прикм.
|| загублено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.Який загубився, пропав, зник.
3》 у знач. прикм. Непомітний на тлі або серед чого-небудь.
4》 у знач. прикм. Самотній, усіма забутий, покинутий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загублений — загу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- загублений — [загублеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- загублений — ЗАГУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до загуби́ти. Розуму палата, та ключ від неї загублений (Укр.. присл.., 1955, 250); Зв’язані кури тріпотіли у кошиках, виривалися з них, падали на тротуари і били крилами об камінь.. Словник української мови в 11 томах