загублений

загу́блений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до загубити.

|| у знач. прикм.

|| загублено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Який загубився, пропав, зник.

3》 у знач. прикм. Непомітний на тлі або серед чого-небудь.

4》 у знач. прикм. Самотній, усіма забутий, покинутий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загублений — загу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. загублений — [загублеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. загублений — ЗАГУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до загуби́ти. Розуму палата, та ключ від неї загублений (Укр.. присл.., 1955, 250); Зв’язані кури тріпотіли у кошиках, виривалися з них, падали на тротуари і били крилами об камінь.. Словник української мови в 11 томах