загупотіти
загупоті́ти
[загупоут’ітие]
-поучу, -потиш
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загупотіти — загупоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- загупотіти — -очу, -отиш, док. Підсил. до загупати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загупотіти — ЗАГУПОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, док. Підсил. до загу́пати. Хтось швидко пробіг вулицею, а потім загупотів під самим вікном (Скл., Карпати, II, 1954, 120); Молодиця, обтрушуючи сніг, загупотіла чобітьми перед порогом, постукала в двері (Кучер, Трудна любов... Словник української мови в 11 томах