1. Великий тлумачний словник сучасної мови

загурчати

загурча́ти

-чу, -чиш, док.

1》 Почати гурчати, утворюючи звуки гурчання.

2》 розм. Упасти звідки-небудь із шумом, стуком.

|| Швидко, з гуркотом піти, поїхати і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загурчати — загурча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загурчати — див. падати Словник синонімів Вусика
  3. загурчати — ЗАГУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. 1. Почати гурчати, утворюючи звуки гурчання. Ой, на горі, на горі Загурчали трактори, Загурчали, загули Коні дужі вороні (Укр.. думи.., 1955, 535); Авто загурчало, рвонулося з місця і за хвилину зникло (Сміл. Словник української мови в 11 томах
  4. загурчати — Загурча́ти, -чу́, -чи́ш гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). Словник української мови Грінченка