загінчик
загі́нчик
-а, ч.
Зменш. до загін I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загінчик — загі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- загінчик — ЗАГІ́НЧИК², а, ч. Зменш. до загі́н². Пан Мартин .. наказав Карпа та святого отця собаками, як диких звірів, по лісу травити [цькувати], а селян гайдуки погнали загінчиками (Д. Білий); У кожному районі нашого міста був комсомольсько-оперативний загінчик (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- загінчик — ЗАГІ́НЧИК, а, ч. Зменш. до загі́н¹. Але не довго вже мала йти [Калина], лише один загінчик поминути, що то на нім якийсь чоловік тепер відай косив (Коб., III, 1956, 535). Словник української мови в 11 томах