задеревілий
задереві́лий
-а, -е, розм.
Дієприкм. акт. мин. ч. до задеревіти.
|| у знач. прикм. Задеревілі ноги.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задеревілий — задереві́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- задеревілий — ЗАДЕРЕВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до задереві́ти. Оля дивилась на сестру з розкритими устами, задеревіла з великого здивування, а може зо страху (Вільде, Винен.., 1959, 25); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах